Десять справ ХАЦ, за які могли вчинити напад на депутата Дмитра Булаха

30-го серпня громадськість та ЗМІ сколихнула новина, що на депутата обласної ради та голови правління Харківського антикорупційного центру Дмитра Булаха був скоєний напад невідомими особами. Наступного дня під стінами Харківської обласної ради громадські активісти вимагали, щоб кримінальне провадження перекваліфікували із «хуліганства» на «навмисне тілесне ушкодження середньої тяжкості».

Хто міг стояти за ним нападом? Які розслідування Антикорупційного центру могли привести до нападу на Булаха? Що думають у самому ХАЦ з цього приводу? Нам вдалося поспілкуватися зі спікером харківського Антикорупційного центру Євгеном Лісічкіним:

Нещодавно на Дмитра Булаха був скоєний замах, як Ви вважаєте, яка причина цього замаху?

По-перше, треба розділяти питання депутатської діяльності Дмитра, є теми які він вів особисто, розслідував і так далі, а є теми які він вів, як керівник Харківського антикорупційного центру. Тому розділю одразу теми: тема Балаклії, тема «Укргазвидобування» – це теми, які Дмитро вів, як депутат обласної ради, а теми, наприклад, «кооперативна справа», тема Є-декларування чиновників обласної ради, міської ради і так далі – це те, що вів Харківський антикорупційний цент, де Дмитро ставив свої підписи. Яка причина? Розслідувань звісно ж дуже багато: це кооперативні схеми, це і Є-декларування, де ми більше 10 заяв відправили за останній місяць на повні перевірки: це і Скоробогач, і Альберт Кононенко, Роман Веприцький і Губін на якого кримінальне провадження НАБУ відкрила, це і міські чиновники.

Це і тема «сміттєвих» нагород та премій метрополітену. Це і Балаклія, як я вже сказав. Причин дуже багато. Скоріш за все Дмитро буде робити з цього приводу, як вийде, прес-конференцію. Звісно він не скаже остаточної відповіді, це він і не може сказати, але розслідування були і міськради, і облради. Є теми, які більш медійні, які добре висвітленні в пресі, але це не означає, що саме за ними і за них могли скоїти напад.

Так, а що кажуть в поліції? Які версії розслідування?

Поліція, поки що, лише вилучила відеокамери. Зараз працюють зі свідками, там були свідки, я так розумію. Не зрозуміло чи бачили вони сам напад, але поблизу вони були. Поліція по версіям, поки що, нічого не каже, але скоріш за все, це або депутатська діяльність, або антикорупційна діяльність і так як вони у Дмитра пов’язані, то виокремити одну від іншої неможливо.

Харківський антикорупційний центр існує з 2015 року, хто був ініціатором його створення?

В 2015-му ми створилися, але державна реєстрація стоїть з лютого 2016 року. Ініціатором створення спочатку був Ігор Черняк та Дмитро Булах, потім вони залучили мене з Дмитром Дроботом і в липні 2015 року ми провели актову прес-конференцію, куди був запрошений Єгор Соболєв, зараз депутат Верховної ради. Тобто спочатку все починалося з ініціативи Дмитра та Ігоря.

Які межнародні організації фінансували або фінансують діяльність Харківського Антикорупційного центру?

Фінансує зараз діяльність Європейський ЕЕD фонд, European Endowment for Democracy, Європейський фонд за демократію – це основний наш грант. Також, у нас є грант від фонду «Війни та миру». Ну, з 2016 року, з того моменту, як ми повністю зареєструвалися державно – це  ЕЕD, але півроку, які ми існували активно до цього – це були пожертви не байдужих людей, наприклад, з IT сфери. Там не було багато коштів, у нас лише була оренда офісу, більше нічого, ми оновлювали сторінку в Фейсбуці і це була більш волонтерська праця.

За 2 роки вашої діяльності було багато резонансних розслідувань. Виділіть, будь-ласка, ТОП-10 найрезонансніших справ.

 Це «кооперативна схема», безумовно. Фіктивні кооперативи, за якими було роздано 49 земельних ділянок загальною площею 158,07 га.

Це, звісно, тема «одоробла», судовий позов ми подавали, виграли обидві інстанції міськради, що не вдавалося давно нікому у Харкові. Міська рада хотіла встановити на площі Свободи нову 80-метрову стелу, який в народі назвали «одороблом». Конкурс на стелу проводили за зачиненими дверима, що власне й викликало обурення.

Це тема транспортних закупівель: тролейбуси, трамваї, зупинок та трамвайних переїздів і це велика справа. Наприклад, підписано 40 угод щодо ремонту транспортних зупинок на загальну суму – 7,2 млн. грн., тобто одна зупинка коштувала харків’янам десь близько 180 тис. грн..

Це метрополітен, там 3 кримінальних провадження відкрито. Угода на 54 мільйони гривень між КП «Харківський метрополітен» та ТОВ «Системи прогресивної очистки» на проведення дезінфекційних робіт.

Це звісно водоканал та останні події з «відкритими слуханнями». Позов до суду щодо встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення на 2018 рік.

Це кримінальна справа проти Володимири Івановича Юркова. Проведені обшуки і накладений арешт на майно. Юрков директор державного підприємства «Іскра», який фактично купував сам у себе, будучи директором державного підприємства купував у свого фермерського господарства на мільйони гривень продукцію.

Далі можна сказати, що це справа Губіна (колишній генеральний директор ПАТ «ХТЗ») , який підозрюється у розтраті 23 мільйонів гривень.

Справа, яка заслуговує уваги – це Паркінг Плюс, департамент шляхового господарства міськради Чумаков Володимир, там дуже багато розкраденних бюджетних коштів департаменту 1,2 млрд гривень. Дуже багато написано нами заяв в прав охороні органи, щодо цієї справи.

Далі, це «сміттєві» нагороди та премії, які купляв метрополітен, це відкриття кримінального провадження по цій справі, це і розслідування питань по цій справі, дуже великий резонанс набула ця тема в національних ЗМІ. Суть справи в тому, що харківський метрополітен витратив 142,05 тис. гривень на послуги з оформлення та супроводу подання документів на здобуття Міжнародної нагороди «Європейська якість» від Європейської бізнес асамблеї.

Ну якщо говорити про розслідування це публікація розслідування про те, що харківський міський голова Геннадій Кернес отримує дивіденди від фірми, яка виграє купу підрядів на ремонт доріг, це «Уровень» і «Фінскапітал».

Слід зазначити, що 5-го вересня ХАЦ перемогли у суді за так званою «кооперативною схемою» і як зазначили в самому ХАЦ – це найбільша перемога Харківського Антикорупційного центру за часи їх існування. За постановою суду у власність територіальної громади повертається 49 земельних ділянок загальною площею 158,07 га, яку роздали за «кооперативною схемою».

Більш детально з усіма розслідуваннями ХАЦ можна ознайомитися на офіційному сайті anticor-kharkiv.org або на сторінці в Фейсбук «Харківський антикорупційний центр».

Олег Коваленко