Опера Дж. Пуччіні «Чіо-Чіо-сан»
Опера Дж. Пуччіні «Чіо-Чіо-сан» – безперечний шедевр італійської опери початку ХX століття. Друга назва опери – «Мадам Батерфляй», прояснює сюжетну підоснову, так як перекладається як «метелик».
Японське кімоно, схоже на крила метелика, носить юна Чіо-Чіо-Сан. Вона, як метелик, летить на сліпучий вогонь кохання. І кілька років поспіль вірить, що американський морський офіцер, для якого шлюб з японкою нічого не означає, знову припливе на білому кораблі. Нарешті, він повертається, щоб забрати з собою маленького сина. І тоді стає свідком непоправного …
Ця опера – драма однієї героїні, одна з найтрагічніших в світовому оперному репертуарі. Глядач стає свідком переродження по-дитячому наївної юної дівчини в зрілу, експресивну жінку, для якої поняття честі і гідності значніше за власне життя.
Зворушлива історія кохання розгортається в японському містечку Нагасакі, тому і сценографія і музика відтворюють орієнтальний дух східної культури. Композитор створив дивовижний синтез екзотичних інтонацій, що беруть свій початок з традицій японського фольклору і академічного блискучого бельканто, яке розкриває всю палітру виразності людського голосу. Але успіх прийшов до опери не відразу.
Перша постановка опери «Мадам Батерфляй» ( «Чіо-Чіо-сан») відбулася в 1904 році в міланському «Ла Скала». Робота над новою партитурою у Пуччіні ускладнилася тим, що він, пристрасний автолюбитель, потрапив в катастрофу і зламав ногу. Але на привітання глядачів йому багаторазово виходити не прийшлось публіка поставилася до його нового дітища із прохолодністю. І лише друга, скорочена редакція опери була прийнята «на ура». Особливо, коли в Буенос-Айресі нею диригував видатний Артуро Тосканіні.
Незабаром оперу про маленьку японську гейшу, яку спокусив і кинув американский морський офіцер, почули і в Токіо. Настало світове визнання, і неймовірна популярність цього зворушливого образу почала зростати. Тоді Пуччіні на карикатурах зображали не інакше як в компанії з мадам Батерфляй. Чіо-Чіо-сан співали різні жіночі голоси і ліричні, і драматичні сопрано. Від цього залежало трактування вокального образу. До речі, конкурс в Японії на кращу Чіо-Чіо-сан світу не раз виявляв серед виконавиць цієї ролі колишніх радянських співачок. Деякі з них виступали і на сцені нашої опери Марія Бієшу, Гізела Ципола, Ламара Чконія.
А в галереї харківських Чіо-Чіо-сан з 1920-х років були такі різні і по-своєму чудові «метелики», як Катерина Копйова, Олена Виноградова, Мірра Раїк, Катерина Морозова, Софія Мостова, Олександра Оголевець, Людмила Цуркан, Іраїда Броннікова, Марина Гончаренко, Ангеліна Романовська, Олена Скворцова, Вікторія Шут…
Сьогодні на оперному небосхилі зійшли й інші імена. Звичайно прем’єра нової постановки «Чіо-Чіо-сан»відрізняється від попередніх трактувань. Постановники (режисер Армен Калоян і диригент Юрій Яковенко) і виконавці, серед яких чимало талановитої молоді, намагалися зберегти пристрасть та ніжність героїв Пуччіні, донести до серця глядача його схвильовані і прекрасні мелодії.
Тривалість: 3 год.
Раздел Афиша Харькова представляет вашему вниманию Чио-Чио-Сан, смотрите также:
