Журналистке Инне Жмуд нужна помощь в борьбе с онкологией. У нее диагностировали редкую форму онкологии – рак надпочечника. Украинские врачи оказались бессильны, сейчас девушка проходит курс химиотерапии в Гамбурге (Германия).
Врачи прописали 6 курсов химиотерапии, каждый из которых без сопутствующих расходов стоит 7500 евро. Коллеги и друзья собрали сумму, необходимую для первичной консультации, детального обследования и первого курса химии. Не хватает еще 40 000 евро. Друзья Инны обращаются ко всем неравнодушным с просьбой о помощи:
Карта (“Приватбанк”): 5168 7422 0270 5491, Жмуд Инна Юрьевна.
Инна работала журналисткой харьковской медиа-группы “Объектив”, позже переехала в Киев и была выпускающим редактором новостей на телеканале “ICTV”. Девушка сохраняет присутствие духа и описывает процесс хода болезни, диагностики и лечения на своей странице в фэйсбуке, чтобы помочь тем, кто столкнулся с аналогичной проблемой.
“Чому в мене рак? І це не питання духовне. Типу: за що? Такого я не питаю. Все лише в площині “для чого”? Бо так воно і є. Людина отримала – має зрозуміти і чесно гідно нести.
Моя хвороба дійсно рідкісна. Ніяк той наднирник особливо себе не проявляє. Це вже зараз я аналізую…тоді спина боліла, тоді шось волосся трохи наче сильніше полізло. Але ж по життю воно як – встав зранку: там кольнуло, там стрільнуло, там засвербіло. І шо? Всі до лікарів? Та канєшно…В босоніжки встрибнув та й на роботу. Бо так і до неврозу недалеко.
Але! Майже рік після того, як мене вже почало сильно муляти, лікарі не могли зрозуміти, що зі мною.
Це було в червні минулого року. Я тільки-но повернулася з короткої відпустки до Рима і поїхала у Харків до друзів. Йду собі зранку від одних до інших і яяяяк заболить у животі. Ото, думаю, поїла піцци та спагетті. От такі відчуття, немов поїв супу, а потім макаронів, а потім тортика шмат, запив кавою і не здишиш. Буває таке?
Повернувшись до Києва, пішла до терапевта. Аналіз крові, то сьо…Все ок, лише ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів – 24 (норма 2-15). А це показник того, що в організмі запалення. Ну нічого, каже лікар. “Вялотєкущий воспалітєльний процес у вас”. Потім був гастроентеролог. Відправив на УЗД внутрішніх органів.
Знову все ок. Навіть холіциститу нема. Флюорограіфія – теж норм.
Ну я й поскакала козликом. Думаю, ну ок. Мож, і правда такоє шось.
Та коли за 2 місяці я здала ще раз кров – ШОЕ вже 44. І доєдналася температура. Противна така. 37 з копійками. Субфебрильна її називають. Типу ще не ліхорадка, але вже якісь ви кволі, пані. Ендокринолог! УЗД показало вузол у щитоподібній залозі. Але гормони в нормі. Здати ж гормон наднирника мені ніхто не пропонує. Та й взагалі про нього ні слова. А я й сама не знала, шо таке є в людини. Ну от не знала я. Добре. Але ж мені-то зле.
І знову обстеження. Гінеколог, маммолог, ревматолог і… ЛОР! Мигдалини, кажуть, у вас, дрянь. Треба промивати. Бо можуть давати температуру. Ну ок. Мийте! А толку-то нема. Миють шось вони, а я температурю. Треба, резюмують, видрати. Ну я дівка не жадна. І у 33 роки мені деруть мигдалини. Тільки , кажуть, аналіз крові треба зробити десь за 3 місяці, бо ШОЕ швидко не падає.
3 місяці я ходжу і чекаю. Коли ж впаде та клята температура. А хвороба тим часом нє дрємлєт!!!!
У листопаді здаю кров! ШОЕ таке саме. І далі по кругу. Терапевт каже: Я не знаю більше, що робити!
Отаке… Полікувалася трохи у гастроентеролога. Шось там трохи жовч туди-сюди бродила.
А потім почала боліти шия і спина!! Скачайте, радить мені невролог, упражнєнія в інтернеті. Бо то остеохондроз. Чудесно. Лежу я вдома на підлозі після роботи. Дригаюся помаленьку. Лікую остеохондроз. А температура тим часом 38!!!!
Поміж іншим поради і історії : то вам треба народити. В мене подруга/сестра/сусідка живе з ШОЕ 49 все життя. То в тебе психосоматика. Мужика тобі треба…..
І врешті решт знаходжу я невролога, яка відправляє мене на комп’ютерну томограму!!!!! І отримую я папірець: об’ємне утворення в наднирнику! Консультація ендокринолога та онколога!
І отут я асвєжилась!
Скажу вам чесно : я розуміла, що щось воно не те. Я перевірилася на все, що можна. Пережила навіть очікування результатів тесту на ВІЛ. Але рааак… Та ну нє… Я не могла навіть таке припустити.
А далі була ендокринолог. Подивилася вона на мене, як на труп! Зі страшним голосом: нє тєряйтє врємя – відправила в інститут раку.
Вийшовши від неї я ледь не потрапила під машину. Туман!
В інституті раку , подивившись мої знімки сказали: 80% у вас доброякісне. Зробимо лапароскопію . І призначили операцію за 5 тижнів. Типу, час є, не хвилюйтесь!
Але ж інтуїція!!! Мене муляло так, що я не могла заспокоїтись. От наче вже все зрозуміло, а нє! І тоді я знайшла професора Андрія Коваленка. В інституті ендокринології імені Комісаренка. А він і каже: КТ твоє тупо не інформативне. Бо рентгенологи не описали толком . І шо, шо утворення? Мають написати купу усього. Аби хірург підготувався до операції . Бо лапароскопія, каже, можливо, не підійде. Треба розрізати. І відправив на повторне КТ до толкового лікаря.
Яка вже й написала: побачене найвірогідніше відповідає карциномі наднирника!!! З цього моменту я й зрозуміла: всьо, мала!!! Вялотєкущий воспалітєльний процес, то рак!!! Далі обстеження, аналізи, операція.
Звісно , що надія жила. Чекали гістологію. Але вона підтвердила. А далі розуміння, що в Украіні хімію я не отримаю. Лікар сказав: є у світі зареєстровані 2 препарати. В нас – дуля. І готуйтесь, що кожен курс 10-12 тисяч доларів. Отаке… Тому зараз я в Німеччині! Але про це – далі буде”.
Редакция MyKharkov.info просит всех неравнодушных людей помочь Инне Жмуд спасти жизнь и здоровье!
