Фото: screenshot
В Саржином яру развернулась масштабная стройка. «Реконструкция» затеяна с целью проложить дорогу к элитным коттеджам и таунхаусам, которые построенные там. Об этом на своей странице в Facebook сообщили активисты Антикоррупционного блока участников АТО.
“Вже на вході до Ботсаду, вздовж проспекту Науки, поблизу вже існуючої забудови, ми побачили нову огорожу. Паркан з металевих листів відгородив значну частину муніципальної території біля пішохідної зони. З реєстру держгеокадастру бачимо, що ця ділянка не передавалася нікому у власність чи користування. Самозахоплення? Лише дурень не збагне, що без відома очільників Харкова ніхто не відхопить й клаптика землі, та ще й біля Ботсаду. Ніхто з охоронців нелегальної парковки так і не наважився вийти і дати коментар”, – говорится в сообщении активистов.
На самом краю зоны отдыха в Саржином яру, активисты обнаружили целые участки спиленных деревьев. На одном из таких участков они увидели стройматериалы, но охранник сказал, что он ничего не знает и все вопросы к прорабу.
“Далі, дійшовши до краю зони відпочинку, ми побачили цілі галявини там, де нещодавно росли прекрасні дерева. Одна з ділянок була огороджена парканом, але ми вирішили туди зайти. Зустрівши на будмайданчику самотнього сторожа – запитали, що тут будується? Відповідь вразила – тут лише склад будматеріалів. Навіщо для зберігання тротуарної плитки вирубувати здорові дерева, сторож не відповів. Якщо людину не можна простити, її можна зрозуміти – чоловік підробляє копійчину і боїться сказати хоч слово всупереч своїм хазяям. Ще живі в розумі радянські патерни мислення, які не дають усвідомити просту річ – єдине джерело влади в країні – народ, і ніякому товстосуму не можна узурпувати ні владу, ні парки, що є місцями загального користування. В народі кажуть: «чим далі в ліс, тим більше дров». У випадку Ботанічного саду це прислів’я слід сприймати буквально – чим далі ми заходили до парку, тим більше галявин з вирубаних дерев ми бачили. Масштаби вражають. Обійшовши весь сад і оцінивши плани будівництва, ми можемо з впевненістю сказати, що вся ця так звана «реконструкція» затіяна з однією метою – прокласти дорогу до елітних котеджів та таунхаусів, що побудовані в Саржиному яру. За рядами височенних парканів з колючим дротом видніються верхівки казкових «теремків», з басейнами та приватними зоопарками, що місцеві хазяї життя побудували в рекреаційній зоні. Саме біля них і проходить будівництво нових доріг, щоб багатії могли вийти до яру прямо з дому чи припаркувати в саду свої автівки. Задля примхи окремих мажорів знищується важлива ланка місцевої екосистеми, адже важливість Ботанічного саду для такого мегаполіса, як Харків, важко переоцінити. Ботсад без перебільшення є «легенями» Харкова і знищення цього лісу стосується кожного”, – сообщили активисты.
Знищення «легень» Харкова на «благо города и всех харьковчан»? Традиційно, на травневі свята харків’яни прагнуть вибратися на природу – відпочити, погуляти в парку. Активісти ГО «Антикорупційний блок учасників АТО» не стали виключенням і теж вирушили на прогулянку по Ботанічному саду і заодно подивилися на масштабне будівництво, що розгорнулося в Саржиному яру. Вже на вході до Ботсаду, вздовж проспекту Науки, поблизу вже існуючої забудови, ми побачили нову огорожу. Паркан з металевих листів відгородив значну частину муніципальної території біля пішохідної зони. З реєстру держгеокадастру бачимо, що ця ділянка не передавалася нікому у власність чи користування. Самозахоплення? Лише дурень не збагне, що без відома очільників Харкова ніхто не відхопить й клаптика землі, та ще й біля Ботсаду. Ніхто з охоронців нелегальної парковки так і не наважився вийти і дати коментар, тому, не гаючи часу, ми пішли вглиб Саржиного яру. А там – натовп відпочиваючих – радіють першим по-справжньому літнім дням. Багато людей з вудками стояли біля ставка та ловили форель. Біля ставка – каса, де можна взяти напрокат вудки, зважити, почистити та купити упійману рибу. Непоганий бізнес. Але ми не побачили куточка покупця, інформації про підприємство та запитали у працівників – чи мають вони дозвільні документи? Реакція виявилася більш ніж дивною – спочатку вони відвернулися, а потім почали робити вигляд, що ніякої комерційної діяльності не ведуть. На питання, чи можуть в такому разі відпочиваючі залишати собі рибу без плати за неї, працівники відповіли, що можуть. Ця новина була схвально сприйнята риболовами, лише один чоловік поскаржився, що йому не дісталося вільної вудки. Приємно знати, що хтось сьогодні буде готувати безкоштовну свіжу форель, яка стала першотравневим подарунком харків’янам. Далі, дійшовши до краю зони відпочинку, ми побачили цілі галявини там, де нещодавно росли прекрасні дерева. Одна з ділянок була огороджена парканом, але ми вирішили туди зайти. Зустрівши на будмайданчику самотнього сторожа – запитали, що тут будується? Відповідь вразила – тут лише склад будматеріалів. Навіщо для зберігання тротуарної плитки вирубувати здорові дерева, сторож не відповів. Якщо людину не можна простити, її можна зрозуміти – чоловік підробляє копійчину і боїться сказати хоч слово всупереч своїм хазяям. Ще живі в розумі радянські патерни мислення, які не дають усвідомити просту річ – єдине джерело влади в країні – народ, і ніякому товстосуму не можна узурпувати ні владу, ні парки, що є місцями загального користування. В народі кажуть: «чим далі в ліс, тим більше дров». У випадку Ботанічного саду це прислів’я слід сприймати буквально – чим далі ми заходили до парку, тим більше галявин з вирубаних дерев ми бачили. Масштаби вражають. Обійшовши весь сад і оцінивши плани будівництва, ми можемо з впевненістю сказати, що вся ця так звана «реконструкція» затіяна з однією метою – прокласти дорогу до елітних котеджів та таунхаусів, що побудовані в Саржиному яру. За рядами височенних парканів з колючим дротом видніються верхівки казкових «теремків», з басейнами та приватними зоопарками, що місцеві хазяї життя побудували в рекреаційній зоні. Саме біля них і проходить будівництво нових доріг, щоб багатії могли вийти до яру прямо з дому чи припаркувати в саду свої автівки. Задля примхи окремих мажорів знищується важлива ланка місцевої екосистеми, адже важливість Ботанічного саду для такого мегаполіса, як Харків, важко переоцінити. Ботсад без перебільшення є «легенями» Харкова і знищення цього лісу стосується кожного. Та може, ми дарма переймаємося і в прогресивних країнах «першого світу» все саме так і робиться? Наприклад, Генадій Кернес дуже пишається знайомством з колишнім мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані, який наприкінці листопаду 2017 року відвідав Харків. Під час спільної прес-конференції мери обмінялися компліментами, але харківський міський очільник чомусь вперто не бажає переймати позитивний приклад свого заокеанського колеги. Тому що в Нью-Йорку, який є одним із найбільших у світі торговельно-фінансових та промислових центрів, розташована велика кількість парків, що поєднуються з міським ландшафтом, створюючи незабутню атмосферу «Великого яблука». Знайомі нам із фільмів та серіалів Central Park площею 3,5 тис. км2 в самому центрі Манхеттена, Prospect Park в Брукліні, Union Square Park, Madison Square Park, Hudson River Park, що розташований з лівого боку Манхеттена і річки Гудзон та багато інших – тамтешні мешканці цінують природу посеред кам’яних джунглів, а мери Нью-Йорка цінують своїх виборців. Нікому й думки не спаде вирубувати парк задля елітної котеджної забудови та супутньої інфраструктури. Нажаль, харківське міське керівництво прагне до знайомств з відомими людьми не для переймання досвіду, а лише для власного піару.Загалом, це будівництво чітко ілюструє стратифікацію населення за майновою ознакою: багатіям – хороми з зоопарками посеред Ботанічного саду та дороги до них, простолюдинам – столики для пінг-понгу. Звичайно, фанати «луДшего» скажуть, що він хоч щось робить, а інші ж взагалі нічого. Саме тому так і живемо: доки влада робить «хоч щось» – народ живе абияк. Формування громадянського суспільства, розуміння того, що від кожного з нас залежить майбутнє і сьогодення – важливий етап в побудові нової, вільної та справедливої України. Україна – не Росія, і кріпосне право тут не прижилося. Як довго українці будуть терпіти свавілля нуворишів, не скажемо, але коли чаша народного терпіння переповниться, не сховаються «пани» ні за якими парканами.
Опубліковано Антикорупційний блок учасників АТО 1 травня 2018 р.
