Журналіст під прицілом: вимагаємо правди

16:09  |  22.07.2016

20 липня трагічно загинув Павло Шеремет, 17 років розслідується справа Георгія Гонгадзе, а загалом з 1990 року у всьому світі було вбито 2297 журналістів, за повідомленням  Міжнародної федерації журналістів (IFJ). До чого тут усі ці цифри?

Дикість методів, вбивств та кількість загиблих під час професійної діяльності журналістів вражає. Показово, що жодна справа про вбивство журналіста не розкрита. Невже свобода слова має таку ціну? Так і є.

шеремет

Павло Шеремет


Почалася кривава гонитва за працівниками сфери слова з початком незалежного країностворення. І справа Гонгадзе не була першою, хоча й призвела до небаченого доти резонансу.

гонгадзе

У 2001 році Ігоря Александрова забили насмерть битами, аби він не оприлюднив зв’язки господарів Донбасу та політичної верхівки країни з криміналітетом. Після цих випадків, хвиля терору тільки наростала. Проте до останнього часу, починаючи зі справи Гонгадзе жодна смерть журналіста не пов’язувалася із професійною діяльністю.

Все змінилося під час Євромайдану. Журналіст газети “Вести” Ігор Вєремій був застрелений у протистояннях, хоча і мав жилет з написом “преса”.

веремий

Ігор Веремій


Молодий журналіст та редактор української Вікіпедії Ігор Костенко був вбитий у протистоянні на Інститутській. А потім почалася війна. А там, на Сході, безпеку журналісту навіть бронежилет не завжди гарантував. Українські і зарубіжні журналісти гинули під кулями.

Цього року Інститутом масової інформації надані докази восьми випадків у категорії «побиття, напади», а також вісім випадків викрадень та утримань журналістів на сході України. Зокрема, журналісти телеканалів НТН, «Еспресо TV» та «112 Україна» були захоплені в заручники «ДНР» та «ЛНР». Минулого року таких випадків було близько 300 по країні, а у 2014 ця цифра ледь не дійшла тисячі.

свободаслова

І це лише те, що відбувається у військовий час. Ще більше нападів на журналістів відбувається у мирний час, просто на вулицях.

За останній рік, у Харкові відбулося декілька нападів на журналістів. Побиття журналістів Hromadske взагалі набуло всеукраїнського розголосу. Проте чи дало розслідування якийсь результат? – Ні.

разбитая камера

І, нажаль, наша країна не може забезпечити безпеки виконання пресою своїх прямих обов’язків. Теракт у редакції французького журналу “Шарлі”, вбивства посеред вулиці в Києві – список можна продовжувати безкінечно. Важливо те, як це зупинити.

Чому так стається? Як працювати, якщо кожної миті можеш отримати кулю?

Звісно ж кожен журналіст, вибираючи таку професію, зважує ризики і знає, про що треба писати, щоб жити спокійно, а які теми можуть стати останнім доробком. Проте свобода слова на те й  існує, щоб усі “підкилимні” домовленності виносити на показ, щоб розкривати кримінальні схеми. І щоб суспільство знало правду.

пресс

Збільшення нахабно-показових вбивств журналістів лише доводить, що їхніх викриттів бояться,  і таки праця є немарна.

Міжнародний комітет з захисту журналістів (CPJ) опублікував дані по Україні. що займалися журналістською діяльністю, були вбиті на території України за період незалежності. Тепер до цього списку долучився ще й Павло Шеремет. Давайте згадаємо ці імена, і нехай їхня справа не буде марною.

Журналісти, які загинули на території України: 

Павло Шермет – 20 липня 2016 року, Київ, Україна

Сухобок Сергій – 15 квітня 2015 року, Київ, Україна

Сергій Ніколаєв – 28 лютого 2015 року, в Пісках, Україна


Олександр Кучинський – 29 листопада 2015 року, під Слов’янськом, Україна

Андрій Стенін – 6 серпня 2014 року, в Сніжному, Україна

Анатолій Клян – 30 червня 2014 року, в Донецьку, Україна

Andrea Rocchelli – 24 травня 2014 року, в Андріївка, Україна

Ігор Костенко -20 лютого 2014 року, Київ, Україна

В’ячеслав Веремій – 19 лютого 2014 року в Києві, Україна

Георгій Чечик – 3 березня 2004, в Пирятинському районі, Полтавська область, Україна

Ігор Александров – 7 липня 2001, в Слов’янську, Україна

Олег Бреус – 24 червня 2001, в Луганську, Україна

Юрій Мазур –  30 листопада 2000, в Одесі, Україна

Георгій Гонгадзе – 16 вересня 2000 року в Києві, Україна

Борис Дерев’янко – 11 серпня 1997, в Одесі, Україна

Петро Шевченко –  13 березня 1997 року в Києві, Україна

Ігор Грушецький – 10 травня 1996 року, в  Черкаси, Україна

Віктор Фрелікс –  2 червня 1995 року, у Львові, Україна

Володимир Іванов – 18 квітня 1995 року в  Севастополь, Україна.

Маргарита Рівчаченко

Читайте также: Новости Харькова.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*